Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі.
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Оченько, -ка, с. Ум. отъ око.
Приперізувати, -зую, -єш, сов. в. приперезати, -жу, -жеш, гл. Прихватывать, прихватить поясомъ, подсунувъ подъ поясъ, прихватить имъ. Виросла коса до пояса, ні росплести, ні росчесати; прийде ми ся приперезати.
Суддівна, -ни, ж. Дочь судьи. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен?
Тягун, -на, м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза.
Урепіжити, -жу, -жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився.
Чаша, -ші, ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. У руці Господній чаша, через край вино шумує.