Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітерник

Вітерник, -ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЕРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЕРНИК"
Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть. Рудч. Чп. 246.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища. Н. Вол. у.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Гисторичний, -а, -е, гисторичній, -я, -є = історичній. Стор. II. 204. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину. О. 1862. І. 49.
Ґа́ва 2, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.
До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.
Проступок, -пку, м. 1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. ЕЗ. V. 102. Підвести кого на проступок. Котл. МЧ. 427. 2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його. Г. Барв. 394.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТЕРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.