Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вістонька

Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСТОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСТОНЬКА"
Бічний, -а, -е. Боковой. Желех.
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Видзьобувати, -бую, -єш, сов. в. видзьобати, -баю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Уман. І. 120.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна. Александров. у.
Обрьохкатися, -каюся, -єшся, гл. = обрепатися.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. АД. І. 274. Мир. ХРВ. 142. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. Черниг. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. Ум. ружи́нонька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСТОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.