Відкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкрастися, -дуся, -дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска!
Заденчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заднити. Діжку ще не заденчено.
Зге́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = зґедзкатися.
Куниця, -ці, ж.
1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця.
2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями.
3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ.
4) Метелка на камышѣ. Ум. кунична.
Огулити, -лю, -лиш, гл. Обмошенничать, надуть. Москаль козака як раз охулить, а москаля і чорт не одурить.
Прибілий, -а, -е. Бѣловатый.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний!
Хамелити, -лю́, -лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю.
Чадний, -а, -е. Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна.
