Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віскривець

Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСКРИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСКРИВЕЦЬ"
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Лв. 102. Cм. Гадинник.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Присмолити Cм. присмолювати.
Розварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. розваритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Развариваться, развариться. 2) Варить много кушаньевъ? Тепер піст, — нічого по багато розварюваться. Полт. г.
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами. Вх. Зн. 64.
Таємничий, -а, -е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
Шанування, -ня, с. 1) Почтеніе, уваженіе. 2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування. Г. Барв. 329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСКРИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.