Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать.
Повбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Дівчата... повбіраються так, що ну!
Приплачувати, -чую, -єш, сов. в. приплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Приплачивать, приплатить, доплатить.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Солити, -лю, -лиш, гл. Солить. Тричи борщ солити не годиться.
