Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. 2) — ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. 6) — борщ. = заправляти 1.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Розчинити, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Сіяльник, -ка, м. = сівач.
Стелюга, -ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.
