Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями.
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята.
Засльози́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Обмочить слезами. Засльозив подушку. 2) Прослезиться.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ.
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.
