Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відволожити

Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖИТИ"
Гарель, -ля, м. = гаріль.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.
Ма́затися, мажуся, -жешся, гл. 1) Мазаться. 2) Пачкаться, мараться. З) до ко́го, коло кого. Ласкаться къ кому.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Протримати, -ма́ю, -єш, гл. Продержать.
Татоньків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Урочина, -ни, ж. = уроки. Чуб. І. 43.
Цвітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Кораблі стоять, мов ті маки цвітущі. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.