Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Ану-ну! Попробуй только!
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ.
На-самоті́, нар. Наединѣ, съ глазу на глазъ. Дівчача натура усюди однаковісінька: проміж людей так і соромиться, нехай же на самоті, так ну!
Перепалювати, -люю, -єш, сов. в. перепалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжигать, сжечь. Перепалив, попілець на море пустив. 2) Пережигать, пережечь. Взявся леміш чоловікові кувать, та багато заліза... перепалив. 3) Слишкомъ сильно нагрѣвать, нагрѣть, натопить. Перепалила піч так, що й хліб погорів.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив.
Реготуха, -хи, ж. Хохотунья. Сватай мене реготуху. Перша реготуха на селі.
Снувати, -ную́, -єш, гл.
1) Сновать, дѣлать основу для тканія.
2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати.
Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
