Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Дурень їсь, Гриню. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Не є кому та донести до милого вісти. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Як би знала, що покине, — була б не любила. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Cм. ниже: бути в оці. 4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. 5) — в квіту. Цвѣсти. 6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. 7) — за відомом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? 6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. 10) будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. 11) будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Будь-лі де. будь-хто. Кто, что нибудь. 12) здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя!
Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Підмостка, -ки, ж.
1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки.
2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається.
Полужупанчик, -ка, м. Родъ полукафтанья изъ легкой матеріи съ рукавами или безъ рукавовъ, съ стоячимъ воротникомъ, — надѣвается галицкими мѣщанами на рубашку.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Час приходить умірати, нікому поради дати. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду.
Привинен, -ви́нна, -не Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Я не привинен до того.