Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відброд

Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРОД"
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Зарі́каний, -а, -е. Давшій зарокъ, обѣтъ. Ті, що постять в понедільок, зовуться «зарікані». МУЕ. III. 33.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Мру́ка, -ки, м. Мурлыка.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Соєдник, -ка, м. = зєдник. Новомоск. у. (Залюб.).
Уласкавлювати, -влюю, -єш, сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.