Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась.
Поєдині нар. Наединѣ. Шо ж він заходивсь корити нас при всіх: лучче б він казав нам поєдині, ніж страмити так.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Ум. поля́нка, поляночка.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Сирватка, -ки, ж.
1) = сироватка. Дала сирватки напитисі (бо вона тогди видушувала сир).
2) пт. = плиска біла.
