Айві́вка, -ки, ж. Наливка изъ айвы.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Вичитувати, -тую, -єш, сов. в. вичитати, -таю, -єш, гл. 1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. І ще багацько.... звідтіль (з книги) він вичитував. 2) Произносить, произнести при чтеніи. Як його вичитувать треба? 3) Выговаривать, выговорить. Ну, що як би їй оце почт вичитувати, як вона знущалася над нами?
Зада́р нар. Даромъ.
Застовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Розгорнемо другу книжечку. 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5) — ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Вони сами скололи того гайдамаку.
Чірєний, -а, -е. = каламутний. Чірєна вода.
