Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвічальний

Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧАЛЬНИЙ"
Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи. Грин. ІІІ. 625.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші. Н. Вол. у.
Непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Підпоювати, -поюю, -єш, сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Раятися, -раюся, -єшся, гл. Совѣтоваться. Ви б раялись, та й до школи хлопця.
Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЧАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.