Довольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности нищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла.
Натрунник, -ка, м. = натрумник.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Проняти Cм. проймати.
Робина, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Ум. роби́нонька, роби́ночка.
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться.
Уклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. уклонитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу.
2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Було шляхта знай чваниться. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові.
