Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбігти

Відбігти Cм. відбігати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Безвартність, -ности, ж. Отсутствіе цѣнности. Желех.
Гись меж. Призывъ для курей. Лем. 408.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Наґраму́зляти, -ляю, -єш, гл. Написать каракулями, грязно.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Познатися, -на́юся, -єшся, гл. = пізнатися.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Хрокати, -каю, -єш, гл. 1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче! Харьк. 2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.