Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Дзяв! меж. Звукоподражаніе для вы раженія лая щенка: Тявъ! Сюди гав, туди дзяв. Собачка лежить на приспі та: дзяв, дзяв!...
За́руб, -ба, м. = зарубка.
Золільник, -ка, м. Большой горшокъ для бученья, щелоченья.
Осаджувати, -джую, -єш, сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті.
2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми...
3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує.
Парть, -ти, ж.
1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть.
2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. Ум. ро́ндик.
Семигривенник, -ка, м. Монета въ двадцать копеекъ. Дружко кладе на тарілку семигривенник грошей. Є семигривенник у кишені.... ходімо прогуляємо.
Спотикачі нар. Спотыкаясь.
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл.
1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. Се зілля кожде вживає. Не барзо дорогії напитки вживає. Хліба-соли не вживали. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа.
2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена?
