Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Cм. ящірка.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Комонник, -ка, м. Всадникъ, кавалеристъ. За ними ще півдесятка комонників. Піхота з пищаллю поміж гарматами, а комонник по крилах. Въ дѣтской игрѣ въ ка́шу такъ называется тотъ изъ играющихъ, который ѣдетъ верхомъ на товарищѣ.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Пластунський, -а, -е. Принадлежащій пластуну. Пластунські курені.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Татків, -кова, -ве Принадлежащій батюшкѣ, батюшкинъ. Перевезу добро на таткове гумно.
