Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвисати

Відвисати, -са́ю, -єш, сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. І. 15. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. І. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИСАТИ"
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
Викишкати, -каю, -єш, гл. Выгнать, прогнать (отъ киш!) Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину. Чуб. V. 577.
Ворох, -ха, м. 1) Куча. Шух. І. 178. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. Шух. І. 41, 50. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. ІІ. 69.
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ. Желех.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. О. 1861. XI. 44. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив. АД. І. 218. 2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. АД. І. 173. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону. Волч. у. 3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою. Мир. Пов. І. 137.
Присвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. присвяти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Посвящаться, посвятиться, быть посвященнымъ кому, чему. 2) Дѣлаться, сдѣлаться святымъ. Пійду в черниці, вморю себе голодом, присвячусь молитвами. Г. Барв. 249.  
Сідало, -ла, с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВИСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.