Замовка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́вкнути и замо́вкти, -кну, -неш, гл. Замолкать, замолчать, умолкать, умолкнуть, замолкнуть. Не замовкне вовіки твій голос між нашим народом. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ.
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Покрикнути, -кну, -неш, гл. Вскрикнуть. Ой крикнув — покрикнув сильне багач молодий. Так і покрикнули з жалю та з досади. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця.
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Прикмета, прикміта, -ти, ж.
1) Примѣта, знакъ. Поробили в моїх гаях прикмети. Прикміта козацькая. на прикметі. На примѣтѣ. У гаю дві криниці в єї на прикметі було: у одній сцілюща, а в другій живуща вода.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа.
