Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево.
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить.
Підгас, -су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Прикухенок, -нка и -нку, м. Пристройка къ кухнѣ. Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок?
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ.
