Відморювати, -рюю, -єш, сов. в. відморити, -рю, -риш, гл. — бджоли. Морить, заморить пчелъ. Треба перед Спасом одморювати бджіл.
Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий.
Подоба, -би, ж. 1) Образъ, видъ, наружность. Виходь, наша пані молода, аби-сьме виділи, што в тя за подоба: ци-сь така, як била, ци-сь ся перемінила. Що в салдата за подоба, за плечима вся худоба. Дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас. 2) Сходство, подобіе. 3) Употребляется какъ нарѣчіе или безл. глаголъ преимущественно съ отрицаніемъ въ значеніи: прилично, слѣдуетъ; нравится. Чи подоба так робити? Чи подоба ж се, бабуню? Не подоба зірці так рано зіходити, не подоба дівці до козака виходити. Не подоба, діду, тобі таке робити. Не подоба твоя, не подобны річи викладати коня, до коханя бічи. 4) до подоби. Нравится. Ой, дівчино, то-сь ми до подоби. 4) у подобі стати. Понравиться. У подобі став їй новий піп. Ум. подо́бонька. Як милого не любити, коли подобонька: сам білявий, вус чорнявий, як у соколонька.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка.
Просохнути. Cм. Просихати.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула.
Хурдник, -ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець.
