Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сібірний

Сібірний, -а, -е. 1) Каторжный, тяжелый. Ой послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. 2) Бранное: злодѣйскій. От сібірні. Ном. № 3568.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРНИЙ"
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Захова, -вы, ж. = заховъ.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Нежир, -ру, м. = нежерь. Волч. у.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Підбрехати Cм. підбріхувати.
Підітнути, -ну, -неш, гл. = підтяти.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІБІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.