Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сівбина

Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. І. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. І. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВБИНА"
Баклажан, -на, м. Раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Голубкатися, -каюся, -єшся, гл. = голубитися. Св. Л. 271.
Доморя́дця, -ці, м. Домоправитель.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке. Левиц. І. 491.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІВБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.