Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ситиця

Ситиця, -ці, ж. = сита. Чим дитину годувать?... Чи кутицею із ситицею? Мил. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТИЦЯ"
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Жило́, -ла́, с. = жало.
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома. Н. Вол. у.
Заохо́чування, -ня, с. Поощреніе, привлечете къ какому-либо дѣлу. Желех.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини. Камен. у.
Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати. Желех.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив. Чуб. II. 335.
Ряндя, -дя, с. Лохмотье, тряпье. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.