Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Квасний, -а, -е. Кислый. Оце вигині квасні, а це — солодкі. квасне́ тісто. Кислое тѣсто, а также небольшое количество тѣста, оставляемаго въ квашнѣ для слѣдующаго раза.
Кояшник, -ка, м. Скупщикъ птицъ, ѣздящій для этого съ койцем въ селахъ.
Отруби, -бів, мн. — пилині. Опилки.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем.
Покаяння, -ня, с. Покаяніе. Єдного скарання десятьом покаяння.
Ряса, -си, ж.
1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу.
2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Тискатися, -каюся, -єшся, гл. Лѣзть, протискиваться.
