Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сівалка

Сівалка, -ки, ж. Сѣялка. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВАЛКА"
Відволода, -ди, ж. = відлига. Шух. I. 81.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Искряний, -а, -е. Искрящійся. Искряні очі. Левиц. І. 84.
Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Г. Барв. 226. Там не міряні милі. Чуб.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Незлюбити, -блю́, -биш, гл. Невзлюбить.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Уперехрест нар. Крестъ на крестъ, крестообразно. Вперехрест пішли верівки. Черк. у.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІВАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.