Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіва

Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВА"
Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Гембочка, -ки, ж. Рубецъ шитья, загнутый на лицевую сторону и пристроченный. Волынск. г.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Паренина, -ни, ж. 1) Паръ, паренина. Вх. Зн. 46. 2) Мякина, изрубленная трава и пр. обваренная кипяткомъ для корма свиньямъ. Вх. Лем. 447.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Понапорювати, -рюємо, -єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять. Св. Л. 140.
Придибати, -баю, -єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2)кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.