Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіва

Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВА"
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Випхати и випхнути Cм. випихати.
Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ. Левч. 135.
Заки́слити Cм. закислювати.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
На-бе́збаш, нар. Безъ пастыря, безъ пастуха.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Вх. Уг. 254.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Мнж. 152. Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили. Грин. II. 31.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.