Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сирівець

Сирівець, -вцю и -вця, м. 1) Хлѣбный квасъ. Чуб. VII. 446. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець. Котл. 2) = сириця. 3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью. Шух. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРІВЕЦЬ"
Відробити, -ся. Cм. відробляти, -ся.
Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Доволочи́тися, -чуся, -чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. 11. 96.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
За́вороть, -ті, ж. 1) = заворотень 1. Мнж. 180. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. ( Залюбовск.).
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер. Вересай.
Поздовжний, -а, -е. = подовжний. По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.