Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сібірка

Сібірка, -ки, ж. 1) Коротенькая шубка, обшитая мѣхомъ. Почкай, доню, до вівтірка, буде шуба і сібірка. Чуб. III. 51. 2) Кутузка. 3) Сибирская язва. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРКА"
Вех м. 1) -ху Раст. Sium latifolium L. Анн. 332. 2) -ха. Пономарь. Лотоцький! не думай, що ти граф Потоцький, бо ти вех села Бебех. Ном. № 5509.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.
Їдження, -ня, с. = їдення. Чуб. II. 582. Драг. 281. За сидження нема їдження. Ном. № 10846.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). Харьк. г. 2) Чешуя рыбья. Вх. Лем. 433.
Навчи́телька, -ки, ж. Учительница. Левиц. І. 277.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Ратайський, -а, -е. Пахарскій.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки. Фр. Пр. 17.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІБІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.