Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга.
Кокот, -та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Побачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню.
2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає».
Повертом нар. Возвращаясь, на обратномъ пути.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Ум. стугенька.
Танець, -нцю, м.
1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся.
2) кривий — Родъ хоровода. Ум. танчик.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.