Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сібірник

Сібірник, -ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРНИК"
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Кордон, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? — З-за кордону. Грин. III. 673.
Надхну́ти Cм. надихати.
Настати Cм. наставати.
Помережати, -жаю, -єш
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.
Потати Cм. потавати.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Талія, -лії, талья, -льї, ж. Италія. Желех. Гол. III. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІБІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.