Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку.
Купля, -лі, ж.
1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Купля руки пече, а продаж гріє. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі.
2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Нахабний, -а, -е. Нахальный, наглый.
Неврожай, -жаю, м. = неврод.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити.
Сягати, -га́ю, -єш, сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл.
1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. З дідьком не сягай до одної миски. По Вкраїні огні горять, під небо сягають.
2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло.
