Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саркати

Саркати, -каю, -єш, сарча́ти, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] саркнути, -кну, -неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. Вх. Зн. 62. Желех. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРКАТИ"
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Гружа́ти, -жаю, -єш, гл. Мѣшать, размѣшивать. Вх. Лем. 405. Гружа́ти ма́сло. Дѣлать масло. Вх. Лем. 405.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу. 2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Поратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. Н. Вол. у. 2) Одѣваться. Шух. І. 135.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.
Шахва, -ви, ж. Шкафъ. Чуб. І. 331. Ум. ша́ховка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.