Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Збершніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрешіти.
Зломок, мку, м. Обломокъ. Ум. зломочок. Шаблю поламали недавно та поробили ножі, а один зломочок товщенький такий брали на весілля. Се мабуть невеличкий зломочок якогось давнюю широкого оповідання.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці.
Скожушитися, -шуся, -шишся, гл. Вздуться, отстать и приподняться (о кожѣ на тѣлѣ, глинѣ на стѣнѣ и пр.). Як помазала цією глиною, то воно так і скожушилось, наче оддулось.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці.
Сюда нар. = сюди.
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі.