Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свербига

Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран. ЗЮЗО. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБИГА"
Веснівка, -ки, ж. 1) = веснянка. 2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis. Вх. Пч. ІІ. 8.
Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность. Черном.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Пообмаслювати, -люю, -єш, гл. Обмаслить (во множествѣ).
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРБИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.