Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Виклич мені дівча з хати.
Заве́дений, -а, -е. 1) Принятый, установленный. 2) Явленный. Він казав, що наш контракт незаконний, бо не заведений у нотаруса.
Змисний, -а, -е. Ловкій, смышленный, догадливый.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Пунь, (ня м.?), пу́нька, -ки,, ж., пунькало, -ла, с. зоол. Bombinator igneus, жерлянка.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Сповідь, -ді, ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся.
