Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Доньку видала за дударчика. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш.
Зібга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Калюжка, -ки, ж. Ум. отъ калюжа.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes.
Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. У Бога все мат. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Горілки чарку дають яко мога більшу.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою.
Приморщити, -щу, -щиш, гл. Нѣсколько сморщить.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. У середу нічого скоромом запихатися.
Тварюка, -ки, ж. Ув. отъ тварь.
Умертися, умреться, гл. безл. Умереть. Умреться, так все минеться.
