Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сваволити

Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛИТИ"
Бакир 2, -ру, м. Котелъ, преимущественно мѣдный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Запрага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрагти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Желаться, пожелаться, захотѣться. Що тобі ся запрагне? Вх. Зн. 20.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Марь, -рі, ж. Раст. Chenopodium Botrys L. ЗЮЗО. I. 116.
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Рожево нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. ІІ. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. І. 18.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина. Полт. г. Харьк. у.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВАВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.