Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сваволити

Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛИТИ"
Бохало, -ла и пр = бухало и пр.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно. Шух. І. 189.
Звеселі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Повеселѣть. Шевч. 410. А як коли то було звеселіємо не знать чого. МВ. (О. 1862. III. 35).
Конферяник, -ка, м. Родъ лепешки изъ картофеля и сыра. Вх. Уг. 246.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога. Левч. 10.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає. АД. II. 22.
Повишкрябувати, -бую, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Подичавіти, -віємо, -єте, гл. Одичать (о многихъ).
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВАВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.