Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім.
Коровиця, -ці, ж.
1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому.
2) Насѣк. Oryctes nasicornis.
8) — рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo.
Лазун, -на, м. Хорошо лазящій по деревьямъ. Ум. лазуне́ць.
Повихарчовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Израсходовать съѣстные припасы (о многихъ). Ми повихарчовувались уже.
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки.
Понада, -ди, ж. = принада.
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. Родюча земля. Родюче дерево.
Хвиґурно нар. Фигурно? Хвиґурно вирізаний хрест. Голова між ніг вплелася, а задня вгору піднялася, — умер фигурно неборак.
