Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свербигуз

Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБИГУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБИГУЗ"
Біґос, -су, м. Кушанье: жареная капуста съ колбасой, саломъ. Шейк.
Зажовті́ти Ті́ю, -єш, гл. Зажелтѣть. Ой чиє ж то поле зажовтіло, стоя? Чуб. III. 242.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Зменшування, -ня, с. = зменшення. Н. Вол. у.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Півчвартаста числ. Триста пятьдесятъ. Сімсот турків, яничар чотиріста та бідного невольника півчвартаста. АД. І. 209.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби. Стор. II. 14.
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРБИГУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.