Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Загнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Пренебречь. Чи батьками отті німці загнущались, що чуприни вражі діти одцурались.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл.
1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого.
2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Помотлятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Помотаться, поболтаться.
2) Послоняться.
Поналагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Наготовить, приготовить (во множествѣ).
2) Устроить, наладить (во множествѣ). Поналазити, зимо, вите, гл. Налѣзть (во множествѣ). Чого ви сюди поналазили?
Правдувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати.
2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
Путина, -ни, ж. Сосудъ для молока. Сосудъ для приготовленія овечьяго сыра.
