Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спроба

Спроба, -би, ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОБА"
Діду́нь, діду́ньо, -ня, м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. Ум. Діду́нечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. Насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Порозгорожувати, -жую, -єш, гл. Разгородить (во множествѣ).
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Справування, -ня, с. 1) Отправленіе, исправленіе (должности). 2) Поведеніе.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Ходоман, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ: Ходив, ходив ходоман, усіх дітей годував; як упав, так пропав — ніхто його не сховав. Ном. стр. 301.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.