Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сприса

Сприса, -си, ж. Временная подпорка въ видѣ столбика, съ выемкой на концѣ, которой подпираютъ, при перестройкахъ, напр. потолокъ, если хотятъ поднять его выше. Гайсин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРИСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРИСА"
Гича, -чі, ж. = гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Зле́гтися, -гнуся, -нешся, гл. Слежаться.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках! Рудч. Ск.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового. Чуб. I. 272.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Г. Арт. (О. 1861. III. 101). Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Макс. (1849), 108. Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. Стор. 2) м. Волостной старшина. ЗОЮР. I. 46. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 4 66.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРИСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.