Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спотич

Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИЧ"
Барнастий, -а, -е. = барнястий. Желех.
Библія, -лії, ж. Библія. Розумний, по коліна в Библії. Ном. № 5694.
Зак нар. = заки.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто. ЗОЮР. І. 148.
Пластовець, -вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями. Вх. Зн. 50.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Рутка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2)польова. Раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.
Танжір, -ра, м. = тарілка. Вх. Зн. 68.
Чичморіти, -рю, -риш, гл. Ѣсть много, съ жадностью. Чичморить, чичморить! Лебед. у.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.