Вислюга, -ги, м. Повѣса.
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Він усе не дає діла робити, ей же Богу.
Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий».
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. . Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. З під лудану червону китайку виймає.
Помножатися, -жаюся, -єшся, сов. в. помножитися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться.
Попизитися, -жуся, -зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — «Пизи та заспи». — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш.
Розбуркати, -ся. Cм. розбуркувати, -ся.
Угурно нар. = огурно.
Чипуга, -ги, ж. Раст. = дереза, Caragana frutescens Dc.
