Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спочивати

Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл. 1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448. 2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю. Мет. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИВАТИ"
Барбачія, -чії, ж. пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ. Вх. Лем. 390.
Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Остружини, -жин, ж. = острушки 2.
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Спухніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться рыхлымъ, разсыпчатымъ. Після попілу земля спухніє. Н. Вол. у.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось. МВ. І. 46.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЧИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.