Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спочивати

Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл. 1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448. 2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю. Мет. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИВАТИ"
Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
Кепський, -а, -е. 1) Глупый. Лучче з добрим загубити, як з кепським найти. Посл. 2) Плохой, дурной. Грицько забачив, що то кепська справа, мацнув ся ззаду, сукмана дірява. Гол. Кепські вісті засмутили і роздратували князя. Стор. МПр.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Припиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Різдвяний, -а, -е. Рождественскій. Ном. № 11926. різдвяни свята. Рождество, рождественскіе праздники.
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ. Чуб. V. 694.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЧИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.