Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спотикач

Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИКАЧ"
Бакалійний, -а, -е. Бакалейный. Мкр. Н. 31.
Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Вх. Лем. 391.
Борозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. І. 7.
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Кульбанка, -ки, ж. = кульбавочка. Лв. 99.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати. Гол. IV. 523.
Углибати, -ба́ю, -єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОТИКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.