Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли.
Замордува́ння, -ня, с. Убійство, смертоубійство.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями.
Конопляний, -а, -е. Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст. (Голка).
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті.
Топчій, -чія, м. = топчак.
Чирянка, -ки, ж.
1) = чирка.
2) = чиранка.
