Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Навитребе́нькуватися, -куюся, -єшся, гл. Наприхотничаться, накапризничаться.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чорний хліб з остюками.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. .
