Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагороджувати

Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Гол. І. 280. Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. Г. Барв. 170. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРОДЖУВАТИ"
Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Вх. Зн. 18.
Миг, -га, м. 1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю. Левиц. Пов. 246. 2) мн. Перемигиванія.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю. К. ЦН. 269.
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Повнота, -ти, ж. Полнота. Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру. Кв.  
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОРОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.