Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповивач

Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВИВАЧ"
Басаримок, -мку, м. = басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у.
Млина́рь, -ря́, м. Мельникъ. У млині з млинарем спав. Гол. III. 528.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Греб. 385. Ум. смушок. Вас. 198.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.